розказувати — [розка/зуватие і роска/зуватие] уйу, уйеиш … Орфоепічний словник української мови
розказувати — Розказувати: в окр. значенні: наказувати [52] наказувати [I,III V,XIII] … Толковый украинский словарь
розказувати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
розказувати — наказувати, веліти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вибовкувати — ую, уєш, недок., ви/бовкати, аю, аєш, док., перех., розм. Розказувати те, чого говорити не варто, що слід зберігати як таємницю; прохоплюватися словом. || Висловлювати що небудь … Український тлумачний словник
мовчати — чу/, чи/ш, недок. 1) Нічого не говорити. 2) Не розказувати, не говорити про кого , що небудь; зберігати в таємниці. 3) перен. Не видавати звуків, не порушувати тиші. || Не діяти (про апарати, які подають звукові сигнали, про вогнепальну зброю… … Український тлумачний словник
повідати — I пов ідати див. повідати. II повід ати а/ю, а/єш і пові/дувати, ую, уєш, недок., пові/дати, аю, аєш і пові/сти, ві/м, віси/; мин. ч. пові/в, віла/, віло/; док., перех. 1) Розказувати, розповідати. || у знач. вставн. сл. Уживається для вказування … Український тлумачний словник
повістувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Докладно, спокійно розповідати; розказувати. 2) Повідомляти, сповіщати … Український тлумачний словник
попорозказувати — ую, уєш, док., перех., розм. Розказувати багато разів, тривалий час; порозказувати багато … Український тлумачний словник
розказати — див. розказувати … Український тлумачний словник
